Стань ніжністю - навколо звичні дні, Коли ж це осінь попрощалась з нами?.. На мене дивишся завжди її очами... Та ні... вони такі... ще більш сумні!.. Стань ніжністю – мовчанням... серед тиші, Ласкавої... затишної безмежно… Долонею торкнувшись обережно, Коханий мій - ти самий найрідніший… Стань ніжністю – до миті забуття... Балуй за все... за самоти утому, А сумніви?... залишу їх потому... В тумані погляд - дивні відчуття... Стань ніжністю - безмежною!.. тоді Охопиш мене смутком так незвично... І вірю я, що щастя буде вічним, Як сяйво місяця і зорі на воді… Стань ніжністю – світанком... стань весною - Як серед грудня сонце раптом сяє… Відчуй, як серце з серцем розмовляє, Любов звучить в нас срібною струною… спасибо Вам!!!!!! |