Зірковим сяйвом ночі покривало, долоні дотик по знайомому плечу, а від кохання серце завмирало і плавив цей вогонь мою свічу.
я муркотіла від тепла, неначе кішка, у рідних до безмежності руках... і хитро посміхалася... лиш трішки, коли я бачила Тебе в своїх віршах.
Моя душа в твоїх очах і марні спроби, життя жорстокого ступити на поріг... ах, щастя мить, а поряд сумніви й тривоги на перехресті переплутаних доріг...
Ідилія (переклад Норе ) 
